Реабілітація після пластики грудей: втрата чутливості

Зниження чутливості після маммопластики - проблема, що хвилює більшість пацієнток, які вже пройшли операцію і тих, хто тільки готується до корекції грудей. Звичайно, краще заздалегідь запитати у свого пластичного хірурга про потенційні ускладнення. Адже маммопластика відноситься до категорії складних операцій. Процедура передбачає повне розсічення всіх верств молочних залоз. Хірург проходить через нервові закінчення і найдрібніші судини, що може стати причиною повного або часткового оніміння. За статистичними даними, його безстрокова дія властива всього 4% жінок, у інших на реабілітацію після збільшення або підтяжки грудей йде від декількох місяців до 1 року.

Чому пропадає чутливість після пластики?

У кожного з нас на одній лінії з пахвовою западиною знаходиться четвертий міжреберний нерв. Розділяючись на 2 своєрідні гілки, він проходить по всьому колу та входить в тканину молочної залози, відповідаючи за її чутливість. Перетин або будь-який інший механічний вплив на цей нерв (в тому числі імплантом) - неприпустимі. В іншому випадку, чутливість цієї зони після збільшення грудей може бути знижена або втрачена. Якщо ж уникнути такого ускладнення після пластики все-таки не вдалося, то пацієнтці необхідно пройти ряд маніпуляцій, щоб повернути ту чутливість шкіри, яка була у неї раніше.

Пластичні хірурги стверджують, що протягом року після маммопластики можна розраховувати на повне відновлення. Хоча такий тривалий термін необхідний далеко не всім. Як правило, досить почекати 1-2 тижні, іноді - 6 місяців після корекції і проблема вирішиться сама собою.

Чи можна зменшити ризик втрати чутливості?

Не слід боятися оніміння збільшених імплантами грудей в післяопераційний період. Воно властиве 80% пацієнток у перші тижні після процедури маммопластики. Запобігти тимчасовій відсутності чутливості неможливо, але сьогодні хірурги можуть визначити рівень ризику для клієнтки за наступними критеріями:

1. У зону ризику потрапляють жінки з витягнутою формою грудей, яка характеризується вузькою основою. А також до оніміння молочних залоз більше схильні жінки з малим об'ємом тканин.
2. Особливо часто така проблема спостерігається у пацієнток, які пройшли процедуру перепротезування, коли раніше встановлений імплант витягається, а на його місце встановлюється новий.
3. Обраний метод доступу також впливає на перебіг післяопераційного періоду. Наприклад, жінки часто віддають перевагу периареолярному методу пластики, коли розріз робиться на нижній частині по периметру соска. Такий спосіб має безліч незаперечних переваг: високий рівень естетичного результату, відсутність видимого рубця, можливість використовувати для збільшення об`єму імпланти будь-якого типу, до того ж, в ході однієї операції ви можете додатково виконати корекцію ареол. Але після процедури чутливість сосків буде втрачена на кілька місяців. Хоча, ймовірність того, що вона не буде відновлена вкрай невисока і спостерігається всього лише у 2% пацієнток.
4. Ще один метод маммопластики передбачає використання трансареолярного доступу, який раніше завдяки високим естетичним результатам застосовувався досить часто, сьогодні при збільшенні грудей практично не практикується. Він полягає в поперечному розтині соска, який занадто часто супроводжується пошкодженням вазоділяторів. В результаті такої маммопластики жінки стикаються з проблемою відновлення чутливості грудей.

Як відновити чутливість грудей після маммопластики?

У ранньому післяопераційному періоді важливо здійснювати маніпуляції, спрямовані на зняття периневрального набряку. Тільки так ви зможете зняти тиск з нерва та відновити чутливість ареол. Для того, щоб прискорити процес, необхідно суворо дотримуватися всіх призначень пластичного хірурга, використовувати гелі для зовнішнього застосування, дія яких спрямована на зняття набряку після встановлення імпланта, постійно носити компресійну білизну та приймати протизапальні препарати.

Якщо ж після маммопластики пройшло кілька місяців, а оніміння шкіри залишилося, то варто почати прийом антиоксидантів, препаратів, що стимулюють діяльність нервових волокон та лікарських засобів групи В. Така терапія спрямована на стимуляцію проведення імпульсу. Якщо ж перераховані заходи теж не допомогли вирішити проблему, варто звернутися до фізіотерапії. Ви можете пройти курс легких масажів, акупунктури, інфрачервоного випромінювання, електротерапії.