Анатомічні аспекти та особливості ринопластики

Ринопластика - операція, спрямована на надання носу досконалої форми, що підкреслює гармонію індивідуального образу. Дане втручання включає одномоментну корекцію всіх ділянок зовнішнього носа, і при необхідності, вплив на його внутрішні структури. Кожна операція має свої особливості і передбачає або зменшення структури носа (редукційна ринопластика), або збільшення його проекції в обраних ділянках (аугментаційна ринопластика), або виправлення набутих або вроджених деформацій (реконструктивна ринопластика), або відновлення якісного дихання (функціональна ринопластика). Втручання може виконуватися як відкритим, так і закритим способом.

Анатомічні аспекти

Анатомічна будова носа достатньо складна. Він являє собою піраміду, побудовану з кісткової і хрящової тканини. Зовні орган покритий шкірою, а внутрішні структури - слизовою оболонкою. Основний зовнішній вигляд кінчика носа визначають крильні хрящі. Горбинка складається з латеральних хрящів, носових кісток і верхнього краю перетинкового хряща. Саме ці структури, найчастіше піддаються зміні під час редукційної пластики.

ЗАШТРИХОВАНІ ДІЛЯНКИ - ЗОНИ РЕЗЕКЦІЇ ХРЯЩА.

Підготовка до операції

На консультації, після детального огляду, виконується комп'ютерне прогнозування передбачуваного результату пластики носа. Необхідно домогтися повного розуміння того, який варіант, після зміни форми носа, влаштує пацієнта. Обговорюється майбутній обсяг операції. Лікар відповідає на всі поставлені питання, інформує пацієнта про особливості перебігу післяопераційного періоду, термінів остаточного відновлення, можливі ускладнення, інформує наскільки складно або не складно це зробити. Пацієнт проходить повне лабораторне обстеження, консультується з анестезіологом клініки. Безпосередньо перед процедурою заповнюється договір між клінікою і пацієнтом.

Операція

У більшості випадків пластика носа виконується під загальним наркозом. Тривалість залежить від запланованого обсягу втручання і займає від 1 до 2,5 годин. При закритій ринопластиці, розрізи виконуються на слизовій оболонці вестибули носа. Якщо необхідно вдатися до відкритої, то додатковий розріз проводиться на шкірі колумелли (перетинки вестибули носа). Зменшення ширини крил також передбачає виконання невеликих зовнішніх розрізів. Ці доступи дозволяють виконати весь необхідний обсяг втручання. На остаточному етапі проводиться тампонада носової порожнини і накладається зовнішня гіпсова пов'язка.

Післяопераційний період

Після операції больовий синдром виражений мінімально. Тампони з носа видаляються на ранок другого дня. Виразність набряків і синців навколо очей може бути дуже індивідуальна. Носити гіпсову пов'язку необхідно протягом 7-10 днів (залежить від обсягу втручання). Всі нитки, як зовнішні так і внутрішні розсмоктуються самостійно. Після зняття гіпсу ніс вже має задану форму, але протягом кількох годин розвивається помірний набряк. Синці розсмоктуються самостійно протягом 2 тижнів. Носове дихання повністю відновлюється в період до 1,5 місяця. Остаточне відновлення після ринопластики (пластики носа) займає від 1 до 6 місяців і теж залежить від обсягу втручання і індивідуальних анатомічних особливостей.