Збільшення грудей – аугментаційна мамопластика

За оцінками спеціалістів, у світі зараз проводиться 100000 грудних імплантацій на рік. Основні причини, що спонукають жінок звертатися до нас у клініку – маленькі від природи груди, зміни, викликані пологами і годуванням, асиметричність молочних залоз.

Перше питання пацієнток, які звертаються до нас: «Чи не шкодить установка імплантів, чи не чинить операція загального впливу на організм?»

Щоб визначити, чи є зв'язок між раком молочних залоз і силіконовими імплантами, було проведено порівняння групи хворих жінок з рівною за чисельністю та віковим складом групою жінок, які не збільшували груди силіконовими імплантами. В результаті, до чималого здивування учасників експерименту, виявилось, що частота онкопатології молочних залоз у групі без імплантів вище. Повторюю – результат даного дослідження, проведеного у суворо наукових рамках, полягає у тому, що ризик раку молочних залоз для жінок з імплантами нижче, а не вище. Дослідження, проведені у клініці Мейо в США, довели, що між силіконовими імплантами і аутоімунними захворюваннями не виявлено жодного зв'язку.

Всі імпланти, що використовуються сьогодні, мають щільну оболонку з гладкою чи текстурованою поверхнею. Відносно нещодавно почали вироблятися імпланти анатомічної форми, які ближче до природних параметрів молочної залози. Більша частина їхньої маси зміщена донизу. Певній групі пацієнток, для досягнення максимально естетичних результатів, ми рекомендуємо саме ці імпланти.

Сьогодні в Україні представлені чотири основні крупні компанії – світові лідери з виробництва імплантів молочних залоз. Ці фірми дають гарантію на свою продукцію, враховують індивідуальні особливості будови тіла і побажання пацієнток, мають мінімальний процент ускладнень і забезпечують гарний естетичний результат:

- Політехсилімед, Німеччина;

- Mc Chan, США;

- Ментор, США.

Важливим моментом є добра поінформованість і реалістичні очікування відносно результату, можливого ризику і особливостей післяопераційного періоду. Всі пацієнти, що йдуть на операцію, обов'язково проходять лабораторне обстеження – УЗД молочних залоз або маммографію.

Операція

Найбільш доцільний вид інтраопераційного знеболювання – поєднання поверхневої загальної анестезії з місцевою. Використовуються три основних типи розрізів. Найменш травматичний, і, в той же час – найбільш широко використовуваний – розріз довжиною 3-4 см у складці під молочною залозою. Через нього розтинають широку кишеню під молочною залозою чи під м'язом.

Інший прийом – розріз під пахвою. Цей доступ технічно більш складний, травматичний і може викликати надмірну рухомість імпланта.

Третій тип розрізів – доступ поблизу соска, але при цьому ареола повинна бути достатньо великою. Окрім цього, можлива травматизація паренхіми залози, що, само по собі, не бажано, і може бути виключено при першому описаному доступі.

Операція виконується у лежачому положенні пацієнтки. Після розрізу шкіри формується порожнина для імпланта за передопераційною розміткою. Особливу увагу хірург приділяє зупинці кровотечі з дрібних судин у операційній рані. У сформовану порожнину встановлюється імплант і, при необхідності – поліхлорвініловий трубчатий дренаж. Накладаються 3-4 ряди швів: на м'язи, на фасцію, на жирову клітковину, на шкіру. Потім на рану накладаються полоски стеристрікс, асептична пов'язка, проводиться туге бинтування.

Після операції

Вже наступного дня після операції груди набувають нової форми. Проте, верхній полюс залози при встановленні як каплеподібних, так і круглих імплантів, буде надто наповненим. Особливо, якщо імплант встановлений під м'яз. Це пов'язано з підтягуванням м'яза догори і його набряком. Цей стан проходить через 4-8 тижнів. Зникає набряк м'яза і імплант несуттєво опускається.

З профілактичною метою призначаються антибактеріальні препарати. Зазвичай, дренажі видаляються на 2-3 день після операції. У клініці необхідно знаходитись першу добу після операції, а потім приїжджати на перев'язки за призначенням лікаря. Потім, протягом 3-4 тижнів, необхідно носити еластичний бюстгальтер 24 години на добу. Шви або видаляються, або розсмоктуються на 7-10 добу післе операції самостійно.

Ускладнення

1. Гематома (накопичення крові у порожнині імпланта). Можлива у випадку неефективної роботи дренажа з операційної рани або неефективної компресії на молочні залози після операції. Таке ускладнення усувається пункцією. За потреби проводиться повторний огляд порожнини імпланта.

2. Капсулярна контрактура. Як і довкола будь-якого чужерідного тіла, що потрапляє до організму, довкола імпланта формується фіброзна капсула зі сполучної тканини, що відокремлює його від м'яких тканин. Іноді капсула може ущільнюватись, і, як наслідок, зменшуватись в об'ємі, у зв'язку з чим відбувається здавлювання імпланта. У ті часи, коли для ендопротезування застосовувались імпланти з гладкою поверхнею, таке ускладнення зустрічалося у 20-40% випадків. На сьогодні, з появою імплантів нового покоління з текстурованою поверхнею, ризик виникнення капсулярної контрактури значно знизився, складаючи 1,5-4%. Проте, її виникнення зумовлено індивідуальною реакцією організма, яку неможливо передбачити перед операцією. Це ускладнення іноді потребує оперативного лікування: повного або часткового видалення капсули (капсулоектомія).

3. Гіпертрофічний або келоїдний рубець. Найчастіше виникає у зв'язку зі здатністю до утворення подібних рубців. Виникає досить рідко і потребує консервативного, а в окремих випадках – оперативного лікування.

4. Проблеми з загоєнням рани. Зустрічаються при зниженному імунітеті, у тому числі і при зловживанні пацієнткою нікотином. Зазвичай, вони потребують хірургічної тактики, направленої на загоєння ран.

На завершення хочеться відмітити, що щорічні звертання пацієнток у клініки з метою збільшення грудей стають все частішими. Ми ж, у свою чергу, слідкуємо як за всіма останніми розробками виробників імплантів, так і за удосконаленням самого оперативного втручання.

Фото пацієнтів: ви можете подивитись у Фотогалереї.